Звільнення з військової служби під час воєнного стану відрізняється від звичайного, адже наявність якомога більших кадрів є запорукою гідної відсічі ворогу, а тому підстав для звільнення менше та їх доведення ускладнюється.

Загалом, у такий важкий час, діють декілька підстав звільнення, це:

• За віком;
• За станом здоров’я;
• У зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, який передбачає покарання у виді позбавлення чи обмеження волі або позбавлення військового звання;
• Через сімейні обставини або інші поважні причини тощо.

Для більшого розуміння перерахованих обставин треба детальніше розглянути кожну.

По-першій, за віком право на звільнення має особа, що досягла граничного віку перебування на службі – 60 років, для офіцерського складу –  65 років. Такі особи мають право продовжити службу, за своїм бажанням, до 5 років.

По-другій, за станом здоров’я звільняють лише на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Перелік хвороб, станів та фізичних вад, що кваліфікують ступінь придатності законодавчо закріплений, тобто вади зі здоров’ям повинні бути тяжкими та невідворотними аби застосувати дану норму, прості поранення та навіть небезпечні пошкодження не дають такої змоги, лише зазначені законотворцем дефекти мають силу.

По-третій, при вчиненні злочину військовослужбовцем, що тягне за собою кримінальну відповідальність, та винесенні відносно нього вироку суду з обмеженням волі чи позбавленням неї або військового звання – звільнення настає автоматично.

По четвертій, сімейні обставини, що дозволяють звільнитись, як і перелік хвороб, законодавчо визначений, зокрема:

• Виховання дитини з інвалідністю до 18 років або хвору на зазначені в Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу» хвороби та інші вади зі здоров’ям, але якій не встановлено інвалідність;
• Здійснення постійного догляду за: дружиною (чоловіком), дитиною, а також за батьками, як своїми, так і своєї другої половинки, що підтверджується відповідними медичними висновками, за особою з інвалідністю І, ІІ групи;
• Необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• Вагітність та відпустка для догляду за дитиною – стосується саме  жінок військовослужбовців;
• При наявності дитини у подружжя, де обидва проходять службу в ЗСУ, для одного з них;
• При самостійному вихованні дитини до 18 р.;
• За власним бажанням для військових іноземців та осіб без громадянства, які проходять в Україні службу за контрактом.