Посилення покарання під час військового стану по статті 185, 186
Перш ніж щось вкрасти, особливо у військовий стан, краще добре подумати, а чи варто воно того. Після запровадження військового стану на території України до Кримінального кодексу було внесено низку поправок, які посилюють покарання за окремі види правопорушень.
Законодавець раніше вже писав про деякі зміни, які торкнулися кількох статей кодексу. Причому це стосується й тих правопорушень, які раніше кваліфікувалися як кримінальна провина, тобто навіть не дотягували до повноцінного злочину.
Які зміни відбулися в статті 186 кримінального кодексу України (ККУ)
Наприклад, стаття 185 – крадіжка. Нагадаємо, що згідно з кодексом, під крадіжкою розуміється таємне, викрадання чужого майна. Так, дрібна крадіжка, яка раніше кваліфікувалася за ч.1 цієї статті, як кримінальна провина, за умови, якщо сума вкраденого не перевищувала 268 грн, не завжди навіть порушників заарештовували. Щоправда, якщо вкрадено було понад 268 грн 40 коп, можна було отримати штраф – від 17 тисяч. Не завжди покарання обмежувалося лише штрафом, можна було отримати арешт на строк до 6 місяців або виправні роботи.
Тепер, після запровадження військового стану, навіть дрібна крадіжка цілком тягне на тяжкий злочин відповідно до ч.4 ст.185 і покарання передбачає від 5 до 8 років ув'язнення. В умовах мирного часу за таку кримінальну провину, як дрібна крадіжка, часто навіть не заарештовували. Наразі ж, беручи до уваги зміну повноважень прокуратури у воєнний час, будь-якого підозрюваного можуть відправити під варту на строк до 30 діб з можливістю продовжити термін за потреби. Таким чином, навіть дрібні крадіжки відгукнуться правопорушнику великими неприємностями.
Інші статті які змінили в кримінальному кодексі
Також жорсткішими стали покарання за статтею 186 – грабіж. Відмінність грабежу від крадіжки полягає у тому, що грабіж не передбачає приховані дії, розкрадання відбувається відкрито. У цій статті також покарання за дане правопорушення, вчинене у воєнний час, значно посилилося. Якщо раніше звичайне пограбування, згідно з ч. 1 ст.186, не вважалося тяжким злочином і покарання могло обмежитися штрафом у 14 тисяч гривень, то після внесених змін мінімальне покарання становить 7 років ув'язнення, а максимальне – 10 років.
Розбій (стаття 187) має на увазі напад з метою заволодіння чужим майном. У мирний час покарання за розбій без обтяжуючих обставин складало від 3 до 7 років. Тепер же, в умовах воєнного стану, термін ув'язнення збільшився практично вдвічі - від 8 до 15 років, причому додалася і конфіскація майна.
Вимагання (стаття 189) раніше каралося в'язницею терміном до 5 років, зараз передбачено як ув'язнення терміном від 7 до 12 років, так й обов'язкова конфіскація майна.
Аналогічні зміни відбулися і у статті 191 Кримінального кодексу України – статті про розтрату та присвоєння чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Тут покарання, крім позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, включає також заборону обіймати певні посади строком до 3 років.
Що таке мародерство і як карається?
У народі часто помилково крадіїв та грабіжників називають мародерами, навіть періодично самостійно карають, прив'язуючи скотчем до стовпа та ще й зі спущеними штанами. Слід зауважити, що подібний самосуд не є законним навіть у воєнний час, будь-який злочин має бути покараний згідно із законом.
Уточнимо, що мародерами, згідно з визначенням у кодексі, можуть вважатися лише військовослужбовці, але ніяк не цивільні особи. Щоб унеможливити плутанину в цих поняттях, нагадаємо, що мародерством називається крадіжка або розкрадання речей, що належать пораненим або вбитим на полі бою. Отже, як би сильно не обурював людей факт вчинення крадіжки чи пограбування чогось цивільними особами в містах, мародерством це називати невірно.
До речі, статтю 432 у Кримінальному кодексі України також посилили. Якщо раніше мародерство каралося позбавленням волі терміном від 3 до 10 років в'язниці, то тепер мінімальним термін покарання збільшено до 5 років.
Законодавець раніше вже згадував про те, що змінилися також правила затримання громадян без пояснення причин. Якщо раніше на законних підставах будь-якого громадянина могли затримати на три доби до з'ясування обставин, то тепер цей термін складає 9 діб.
